icon__search

Правильний початок

З 1974 по 1979 рік молодий починаючий пресвітеріанський молодіжний пастор, якого звали Рон, побував ледве не в кожній школі Джексона (штат Міссісіпі), міста де я народився й виріс, сміливо звіщаючи Євангеліє кожному, хто його слухав і декому з тих, хто його не слухав. За ці роки безліч підлітків уперше у своєму житті почули й зрозуміли звістку про Боже спасіння; сотні відгукнулися на неї. Багато хто пішли в служіння молодіжними лідерами, пасторами, місіонерами, багато розпочали нові церкви.

Я - один з тих, хто вперше почув Євангеліє від Рона в середині 70-х. Однак, моя перша реакція на Рона і Євангеліє була не покаятися, а бігти. І я тікав від Рона, його учнів і від Бога. Я тікав десь півроку, уникаючи Рона усякими можливими способами. Це було не легко, оскільки здавалося, що він був просто всюди. Він був на кожній баскетбольній і футбольній грі. Він був у коридорах школи, у їдальні, у дворі школи. Він зі своїми хлопцями постійно запрошував мене на різні зустрічі, біблійні заняття, молитовні зібрання, молодіжні вечори в церкві. Зрештою, у листопаді 1975- го, я відгукнувся на Євангеліє. Я покаявся й увірував в Христа.

На щастя, на цьому все не зупинилося. Метою Рона не було зробити ще одну відмітку в списку спасенних душ у своїй поношеній Біблії. Оскільки у нього на меті було не просто спасіння душ, а виховання учнів, його робота із мною тільки починалася. Він привів мене в одну зі своїх знаменитих «груп дії», де біля восьми чоловік щотижня зустрічалися й училися, як ходити з Богом.

Я вірю в євангелізацію один на один, в підтримку відносин один на один і в учнівство один на один. І ось чому. Рон поділився Євангелієм зі мною - я не відгукнувся. Я тікав, а Рон бігав за мною. Півроку він за мною бігав, проповідуючи й молячись за мене. Він просто не відставав. Це підтримка відносин один на один.

Після того, як я відгукнувся на Євангеліє, Рон почав навчати мене в малій групі. Він навчив мене, як досліджувати Біблію й жити по ній. Навчив мене, як молитися. Навчив, як ділитися вірою й виховувати учнів. Це учнівство один на один.

Особистий контакт і учнівство. Це і є Великим Дорученням. Саме про це і йдеться в цій книжечці.

Книга «Один на один» була написана як простий інструмент для підтримки особистого контакту й учнівства. Це посібник. Він не виховає учня, але допоможе вам в цьому. І більш, ніж це, допоможе новому учневі зробити правильний початок.

Стів Мюррелл
Манілла (Філіппіни), 1996 рік